| | | | |
| комі́рницький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | комі́рницький | комі́рницька | комі́рницьке | комі́рницькі |
| родовий | комі́рницького | комі́рницької | комі́рницького | комі́рницьких |
| давальний | комі́рницькому | комі́рницькій | комі́рницькому | комі́рницьким |
| знахідний | комі́рницький, комі́рницького | комі́рницьку | комі́рницьке | комі́рницькі, комі́рницьких |
| орудний | комі́рницьким | комі́рницькою | комі́рницьким | комі́рницькими |
| місцевий | на/у комі́рницькому, комі́рницькім | на/у комі́рницькій | на/у комі́рницькому, комі́рницькім | на/у комі́рницьких |
