| конгломеро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конгломеро́ваний | конгломеро́вана | конгломеро́ване | конгломеро́вані |
| родовий | конгломеро́ваного | конгломеро́ваної | конгломеро́ваного | конгломеро́ваних |
| давальний | конгломеро́ваному | конгломеро́ваній | конгломеро́ваному | конгломеро́ваним |
| знахідний | конгломеро́ваний | конгломеро́вану | конгломеро́ване | конгломеро́вані |
| орудний | конгломеро́ваним | конгломеро́ваною | конгломеро́ваним | конгломеро́ваними |
| місцевий | на/у конгломеро́ваному, конгломеро́ванім | на/у конгломеро́ваній | на/у конгломеро́ваному, конгломеро́ванім | на/у конгломеро́ваних |