| коне́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | коне́чний | коне́чна | коне́чне | коне́чні |
| родовий | коне́чного | коне́чної | коне́чного | коне́чних |
| давальний | коне́чному | коне́чній | коне́чному | коне́чним |
| знахідний | коне́чний | коне́чну | коне́чне | коне́чні |
| орудний | коне́чним | коне́чною | коне́чним | коне́чними |
| місцевий | на/у коне́чному, коне́чнім | на/у коне́чній | на/у коне́чному, коне́чнім | на/у коне́чних |