конопе́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конопе́льний | конопе́льна | конопе́льне | конопе́льні |
родовий | конопе́льного | конопе́льної | конопе́льного | конопе́льних |
давальний | конопе́льному | конопе́льній | конопе́льному | конопе́льним |
знахідний | конопе́льний | конопе́льну | конопе́льне | конопе́льні |
орудний | конопе́льним | конопе́льною | конопе́льним | конопе́льними |
місцевий | на/у конопе́льному, конопе́льнім | на/у конопе́льній | на/у конопе́льному, конопе́льнім | на/у конопе́льних |
[рідко] |