конопе́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | конопе́льник | конопе́льники |
родовий | конопе́льника | конопе́льників |
давальний | конопе́льникові, конопе́льнику | конопе́льникам |
знахідний | конопе́льника | конопе́льників |
орудний | конопе́льником | конопе́льниками |
місцевий | на/у конопе́льникові, конопе́льнику | на/у конопе́льниках |
кличний | конопе́льнику | конопе́льники |
[рідко] |