| консолідо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | консолідо́ваний | консолідо́вана | консолідо́ване | консолідо́вані |
| родовий | консолідо́ваного | консолідо́ваної | консолідо́ваного | консолідо́ваних |
| давальний | консолідо́ваному | консолідо́ваній | консолідо́ваному | консолідо́ваним |
| знахідний | консолідо́ваний | консолідо́вану | консолідо́ване | консолідо́вані |
| орудний | консолідо́ваним | консолідо́ваною | консолідо́ваним | консолідо́ваними |
| місцевий | на/у консолідо́ваному, консолідо́ванім | на/у консолідо́ваній | на/у консолідо́ваному, консолідо́ванім | на/у консолідо́ваних |