конспірати́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конспірати́вний | конспірати́вна | конспірати́вне | конспірати́вні |
родовий | конспірати́вного | конспірати́вної | конспірати́вного | конспірати́вних |
давальний | конспірати́вному | конспірати́вній | конспірати́вному | конспірати́вним |
знахідний | конспірати́вний | конспірати́вну | конспірати́вне | конспірати́вні |
орудний | конспірати́вним | конспірати́вною | конспірати́вним | конспірати́вними |
місцевий | на/у конспірати́вному, конспірати́внім | на/у конспірати́вній | на/у конспірати́вному, конспірати́внім | на/у конспірати́вних |