кон’юнкту́рник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кон’юнкту́рник | кон’юнкту́рники |
родовий | кон’юнкту́рника | кон’юнкту́рників |
давальний | кон’юнкту́рникові, кон’юнкту́рнику | кон’юнкту́рникам |
знахідний | кон’юнкту́рника | кон’юнкту́рників |
орудний | кон’юнкту́рником | кон’юнкту́рниками |
місцевий | на/у кон’юнкту́рникові, кон’юнкту́рнику | на/у кон’юнкту́рниках |
кличний | кон’юнкту́рнику | кон’юнкту́рники |
[зневажл.] |