| кон’юнкту́рництво – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кон’юнкту́рництво | |
| родовий | кон’юнкту́рництва | |
| давальний | кон’юнкту́рництву | |
| знахідний | кон’юнкту́рництво | |
| орудний | кон’юнкту́рництвом | |
| місцевий | на/у кон’юнкту́рництві | |
| кличний | кон’юнкту́рництво* | |
| [зневажл.] |