кро́новий – прикметник | ||||
(від: крон) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кро́новий | кро́нова | кро́нове | кро́нові |
родовий | кро́нового | кро́нової | кро́нового | кро́нових |
давальний | кро́новому | кро́новій | кро́новому | кро́новим |
знахідний | кро́новий | кро́нову | кро́нове | кро́нові |
орудний | кро́новим | кро́новою | кро́новим | кро́новими |
місцевий | на/у кро́новому, кро́новім | на/у кро́новій | на/у кро́новому, кро́новім | на/у кро́нових |