крутобере́гий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | крутобере́гий | крутобере́га | крутобере́ге | крутобере́гі |
родовий | крутобере́гого | крутобере́гої | крутобере́гого | крутобере́гих |
давальний | крутобере́гому | крутобере́гій | крутобере́гому | крутобере́гим |
знахідний | крутобере́гий | крутобере́гу | крутобере́ге | крутобере́гі |
орудний | крутобере́гим | крутобере́гою | крутобере́гим | крутобере́гими |
місцевий | на/у крутобере́гому, крутобере́гім | на/у крутобере́гій | на/у крутобере́гому, крутобере́гім | на/у крутобере́гих |