ктир – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ктир | ктирі́ |
родовий | ктиря́ | ктирі́в |
давальний | ктирю́, ктире́ві | ктиря́м |
знахідний | ктиря́ | ктирі́, ктирі́в |
орудний | ктире́м | ктиря́ми |
місцевий | на/у ктирі́, ктире́ві, ктирю́ | на/у ктиря́х |
кличний | кти́рю | ктирі́ |
[рідко] |