кукі́льницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кукі́льницький | кукі́льницька | кукі́льницьке | кукі́льницькі |
родовий | кукі́льницького | кукі́льницької | кукі́льницького | кукі́льницьких |
давальний | кукі́льницькому | кукі́льницькій | кукі́льницькому | кукі́льницьким |
знахідний | кукі́льницький, кукі́льницького | кукі́льницьку | кукі́льницьке | кукі́льницькі, кукі́льницьких |
орудний | кукі́льницьким | кукі́льницькою | кукі́льницьким | кукі́льницькими |
місцевий | на/у кукі́льницькому, кукі́льницькім | на/у кукі́льницькій | на/у кукі́льницькому, кукі́льницькім | на/у кукі́льницьких |