| кулача́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кулача́ | кулача́та |
| родовий | кулача́ти | кулача́т |
| давальний | кулача́ті | кулача́там |
| знахідний | кулача́ | кулача́та |
| орудний | кулача́м | кулача́тами |
| місцевий | на/у кулача́ті | на/у кулача́тах |
| кличний | кулача́* | кулача́та* |