| кулеме́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кулеме́тний | кулеме́тна | кулеме́тне | кулеме́тні |
| родовий | кулеме́тного | кулеме́тної | кулеме́тного | кулеме́тних |
| давальний | кулеме́тному | кулеме́тній | кулеме́тному | кулеме́тним |
| знахідний | кулеме́тний | кулеме́тну | кулеме́тне | кулеме́тні |
| орудний | кулеме́тним | кулеме́тною | кулеме́тним | кулеме́тними |
| місцевий | на/у кулеме́тному, кулеме́тнім | на/у кулеме́тній | на/у кулеме́тному, кулеме́тнім | на/у кулеме́тних |