кульба́бин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кульба́бин | кульба́бина | кульба́бине | кульба́бині |
родовий | кульба́биного | кульба́биної | кульба́биного | кульба́биних |
давальний | кульба́биному | кульба́биній | кульба́биному | кульба́биним |
знахідний | кульба́бин, кульба́биного | кульба́бину | кульба́бине | кульба́бині, кульба́биних |
орудний | кульба́биним | кульба́биною | кульба́биним | кульба́биними |
місцевий | на/у кульба́биному, кульба́бинім | на/у кульба́биній | на/у кульба́биному, кульба́бинім | на/у кульба́биних |