| кульмінаці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кульмінаці́йний | кульмінаці́йна | кульмінаці́йне | кульмінаці́йні |
| родовий | кульмінаці́йного | кульмінаці́йної | кульмінаці́йного | кульмінаці́йних |
| давальний | кульмінаці́йному | кульмінаці́йній | кульмінаці́йному | кульмінаці́йним |
| знахідний | кульмінаці́йний | кульмінаці́йну | кульмінаці́йне | кульмінаці́йні |
| орудний | кульмінаці́йним | кульмінаці́йною | кульмінаці́йним | кульмінаці́йними |
| місцевий | на/у кульмінаці́йному, кульмінаці́йнім | на/у кульмінаці́йній | на/у кульмінаці́йному, кульмінаці́йнім | на/у кульмінаці́йних |