культиваці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | культиваці́йний | культиваці́йна | культиваці́йне | культиваці́йні |
родовий | культиваці́йного | культиваці́йної | культиваці́йного | культиваці́йних |
давальний | культиваці́йному | культиваці́йній | культиваці́йному | культиваці́йним |
знахідний | культиваці́йний | культиваці́йну | культиваці́йне | культиваці́йні |
орудний | культиваці́йним | культиваці́йною | культиваці́йним | культиваці́йними |
місцевий | на/у культиваці́йному, культиваці́йнім | на/у культиваці́йній | на/у культиваці́йному, культиваці́йнім | на/у культиваці́йних |