ку́манівський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ку́манівський | ку́манівська | ку́манівське | ку́манівські |
родовий | ку́манівського | ку́манівської | ку́манівського | ку́манівських |
давальний | ку́манівському | ку́манівській | ку́манівському | ку́манівським |
знахідний | ку́манівський, ку́манівського | ку́манівську | ку́манівське | ку́манівські, ку́манівських |
орудний | ку́манівським | ку́манівською | ку́манівським | ку́манівськими |
місцевий | на/у ку́манівському, ку́манівськім | на/у ку́манівській | на/у ку́манівському, ку́манівськім | на/у ку́манівських |