| куме́кати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | куме́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | куме́каймо | |
| 2 особа | куме́кай | куме́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куме́катиму | куме́катимемо, куме́катимем |
| 2 особа | куме́катимеш | куме́катимете |
| 3 особа | куме́катиме | куме́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куме́каю | куме́каємо, куме́каєм |
| 2 особа | куме́каєш | куме́каєте |
| 3 особа | куме́кає | куме́кають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| куме́каючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | куме́кав | куме́кали |
| жін. р. | куме́кала | |
| сер. р. | куме́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| куме́кавши | ||