куме́кати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | куме́кати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | куме́каймо | |
2 особа | куме́кай | куме́кайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | куме́катиму | куме́катимемо, куме́катимем |
2 особа | куме́катимеш | куме́катимете |
3 особа | куме́катиме | куме́катимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | куме́каю | куме́каємо, куме́каєм |
2 особа | куме́каєш | куме́каєте |
3 особа | куме́кає | куме́кають |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
куме́каючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | куме́кав | куме́кали |
жін. р. | куме́кала | |
сер. р. | куме́кало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
куме́кавши |