кі́пчик – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кі́пчик | кі́пчики |
родовий | кі́пчика | кі́пчиків |
давальний | кі́пчику, кі́пчикові | кі́пчикам |
знахідний | кі́пчик | кі́пчики |
орудний | кі́пчиком | кі́пчиками |
місцевий | на/у кі́пчику | на/у кі́пчиках |
кличний | кі́пчику* | кі́пчики* |
[діал.] |