| ле́в’ячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ле́в’ячий | ле́в’яча | ле́в’яче | ле́в’ячі |
| родовий | ле́в’ячого | ле́в’ячої | ле́в’ячого | ле́в’ячих |
| давальний | ле́в’ячому | ле́в’ячій | ле́в’ячому | ле́в’ячим |
| знахідний | ле́в’ячий, ле́в’ячого | ле́в’ячу | ле́в’яче | ле́в’ячі, ле́в’ячих |
| орудний | ле́в’ячим | ле́в’ячою | ле́в’ячим | ле́в’ячими |
| місцевий | на/у ле́в’ячому, ле́в’ячім | на/у ле́в’ячій | на/у ле́в’ячому, ле́в’ячім | на/у ле́в’ячих |