| лупи́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лупи́тися, лупи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | лупи́тиметься | лупи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | лу́питься | лу́пляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лу́плячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лупи́вся, лупи́всь | лупи́лися, лупи́лись |
| жін. р. | лупи́лася, лупи́лась | |
| сер. р. | лупи́лося, лупи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лупи́вшись | ||
| [розм.] | ||