| лу́плений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | лу́плений | лу́плена | лу́плене | лу́плені |
| родовий | лу́пленого | лу́пленої | лу́пленого | лу́плених |
| давальний | лу́пленому | лу́пленій | лу́пленому | лу́пленим |
| знахідний | лу́плений, лу́пленого | лу́плену | лу́плене | лу́плені, лу́плених |
| орудний | лу́пленим | лу́пленою | лу́пленим | лу́пленими |
| місцевий | на/у лу́пленому, лу́пленім | на/у лу́пленій | на/у лу́пленому, лу́пленім | на/у лу́плених |