| лілува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | лілува́тий | лілува́та | лілува́те | лілува́ті |
| родовий | лілува́того | лілува́тої | лілува́того | лілува́тих |
| давальний | лілува́тому | лілува́тій | лілува́тому | лілува́тим |
| знахідний | лілува́тий | лілува́ту | лілува́те | лілува́ті |
| орудний | лілува́тим | лілува́тою | лілува́тим | лілува́тими |
| місцевий | на/у лілува́тому, лілува́тім | на/у лілува́тій | на/у лілува́тому, лілува́тім | на/у лілува́тих |