Результати пошуку слова: як ж

ШЕВЧЕНКО Тарас – Назар Стодоля

Posted on by / 0 Comment

Та вже ж, як кажуть, пiймав не пiймав, а погнаться можна. … Галя Якi ж там гостi i вiдкiля? … Оце ж яка хуртовина! … А як же я сам тобi все добро вiддам, тодi що буде? … Хiба ж як говорим про огонь, так i лiзти в огонь? … Хома (вздрогнув) Оце ж як ти мене злякала! … Назар А як же вона не захоче, тодi що?

Остап Вишня – Думи мої

Posted on by / 0 Comment

Який же він могутній — народ наш! … Такий великий (а який же ж він великий!), … Які ж ми багаті! … Не знають їх, на жаль, так, як знають нашого Шевченка! … Так як же ж я не буду вдячним за віник і за горнятко матері, за лінійку — вчителеві І. … Як же ж тоді збагатиться наша література!

ВОВЧОК Марко – Iнститутка

Posted on by / 0 Comment

–  Так як же оце? … Що ж, як ти далi i все позабуваєш? … Як же б то мiж гостями або в гостях позабувати музику, або танцi, або хоч би й мову французьку?.. … –  Так i добре ж; яку схочеш, серце: нехай i ся. … –  Як же йти, Катре, не здолiю я по землi ступати! … От же як стара одмагалась!

Остап ВИШНЯ – Самостійна дірка – Усмішки, фейлетони

Posted on by / 0 Comment

–  Яка ж, – … Бож-ж–же наш, як він писав! … А як не дуже смішно вже виходить, тоді як крикне на жінку: «Жінко! … –  Та ти знаєш, бешиха тобі в живіт, що ми, як тільки відавтокефалились, всіх курських солов’їв видавили. … –  А самостійна й ні від кого не залежна ненька наша Україна ж як? 

Борис Грінченко – Брат на брата

Posted on by / 0 Comment

Він з Талею передали їм частину свого власного я, вони мов уже рідні їм зробилися — як же не жалко їх покидати? … Ну, то як же? … Ну, а які ж інші способи? … — Ну, то як же взагалі селяни? … — А ви ж як довідалися, що я приїду? … — Та й як би ж воно не гріло — тепер, коли невольникам засяла воля?

ВОВЧОК Марко – Дев’ять братiв i десята сестриця Галя

Posted on by / 0 Comment

Той самий шлях звивавсь улiво по луцi м’якiй та зеленiй та й звивавсь з очей геть все по тiй же луцi м’якенькiй. … I сидять вони у темнотi на печi, дожидають матiр з поденщини i мовчать, тiльки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: “Що ж як кава прийде?” – … Як же тi чоботи з рук до рук передавалися! … Як же до його кинулися!

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

— Як же, як же? … Та тільки з мене який же отець Василь? … А яким же? … Як по дорозі з Басані загубив батько камертона, то так же журився, так журився! … І жах теж може бути в словах, як у страшному слові “щелепи”. … Він так міг цілі вечори весняні просиджувати, слухаючи, як на Подолі жаби скрегочуть.

ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Збірка

Posted on by / 0 Comment

Глибокi милi очi хлопця дивилися мрiйливо, нiби чекали на ту Єдину i Наповторну робiтну дiвку, що вiйшла б до його життя, як ота омрiяна палестинська ракета. … – Якщо ж відняти 22 хвилини… а потім ще 65 хвилин… –  … Дорогою обдурили жаб, яки не встигли їх з’їсти. … Але ж як вони могли сюди пролізти? … – Який жах!

ХВИЛЬОВИЙ Микола – Камо грядеши

Posted on by / 0 Comment

«Та літературна продукція, яка служить на користь будові життя, яка родить слідком за собою потрібні наслідки ,(вчіться образної мови в «енка»), … Хоч це й «парадоксально», але нащадок, що кине ретроспективний погляд в наші дні, якогось «червоного» «енка» не побачить, а от той же «сивий дідусь» стане перед його ясні очі.

ФРАНКО Iван Якович – Лис Микита

Posted on by / 0 Comment

Хоч як жалібно сю повість, Мов сумную дужу новість, Вовк цареві голосив, То цариця хихоталась, Та й цар, щоб не знявся галас, Ледве в собі сміх душив. … Заяць ось – душа спасенна, Як жиє, ні в ніч, ні денно Зла нікому не хотів. … ПІСНЯ ДРУГА Гей, хто в лісі не буває, Той не бачив, той не знає, Як Микита Лис жиє.