| мані́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мані́рний | мані́рна | мані́рне | мані́рні |
| родовий | мані́рного | мані́рної | мані́рного | мані́рних |
| давальний | мані́рному | мані́рній | мані́рному | мані́рним |
| знахідний | мані́рний, мані́рного | мані́рну | мані́рне | мані́рні, мані́рних |
| орудний | мані́рним | мані́рною | мані́рним | мані́рними |
| місцевий | на/у мані́рному, мані́рнім | на/у мані́рній | на/у мані́рному, мані́рнім | на/у мані́рних |