| мо́жний – прикметник | ||||
| (могутній; заможний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мо́жний | мо́жна | мо́жне | мо́жні |
| родовий | мо́жного | мо́жної | мо́жного | мо́жних |
| давальний | мо́жному | мо́жній | мо́жному | мо́жним |
| знахідний | мо́жний, мо́жного | мо́жну | мо́жне | мо́жні, мо́жних |
| орудний | мо́жним | мо́жною | мо́жним | мо́жними |
| місцевий | на/у мо́жному, мо́жнім | на/у мо́жній | на/у мо́жному, мо́жнім | на/у мо́жних |
| [рідко] | ||||