Результати пошуку слова: Ляжу

470] А як на пагорок вийду я цей до тінистого гаю, Ляжу в гущавині спати, й покинуть мене в ту хвилину Втома й озноб, і сон мені очі заплющить солодкий, – 340] Ляжу я так, як ночі безсонні й раніше проводив, Перевертавсь-бо ночей я багато на вбогих постелях, Ждучи, коли ясношатна засяє Еос богосвітла.

В далекій дорозі Найду або долю, або за Дніпром Ляжу головою… А ти не заплачеш, А ти не побачиш, як ворон клює Ті карії очі, ті очі козачі, Що ти цілувала, серденько моє! А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Я не ляжу спати дома, А до кума До Наума Піду в клуню на солому.

30 І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене… 9 У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно! 20 Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи…

Я ляжу на канапі й перетягну туди твого кошика. – Піду й ляжу в те коротке ліжко,- зітхнув він. Як же я ляжу на ліжко, коли там… –

Сумна сидiла вона у кухнi, дожидала, поки пани ляжуть, i тiльки коли-не-коли важко зiтхала. –  Ляжу й я з вами: у хатi душно. Христя оце сяде за шитво, а вона ворочається там, важко зiтхає, когось тихенько лає; а як обляжуть усi, не раз Христя чує її хлипання. Iдiть спать, i я зараз ляжу.

 Ну, ви мої любі та милі, доїдайте тут і допивайте, а я піду ляжу, бо в мене праву литку якось дуже сіпає, а в поперека ніби хтось кілка встромив чи залізною завісою гахнув! –  Ні, моя люба міледихо, краще я ляжу та добре вгріюсь, –

коли ми переможемо цих тридцять тисяч, i Успенiвський бiй залунає по всьому свiтi, я вiддаю тобi свою голову i свiй клинок i ляжу пiд копито твого коня. На бiвуаках iншi ляжуть спати. Ажурнi сталевi цяцьки ляжуть з острова на берег.

 Я ляжу відпочину до півночі, а з півночі ти відпочиватимеш, а я стерегтиму.  Ляжу я спати, а ви мене збудіть через дванадцять діб.

— Ляжу, мамо. Дали б ми себе знати!” Після цього старий, бувало, зажуриться, а часто й заплаче, промовляючи: “Сиротою й у домовину ляжу.