| мотузко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мотузко́вий | мотузко́ва | мотузко́ве | мотузко́ві |
| родовий | мотузко́вого | мотузко́вої | мотузко́вого | мотузко́вих |
| давальний | мотузко́вому | мотузко́вій | мотузко́вому | мотузко́вим |
| знахідний | мотузко́вий, мотузко́вого | мотузко́ву | мотузко́ве | мотузко́ві, мотузко́вих |
| орудний | мотузко́вим | мотузко́вою | мотузко́вим | мотузко́вими |
| місцевий | на/у мотузко́вому, мотузко́вім | на/у мотузко́вій | на/у мотузко́вому, мотузко́вім | на/у мотузко́вих |