| | |
| мочи́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мочи́тися, мочи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мочі́мося, мочі́мось, мочі́мся |
| 2 особа | мочи́ся, мочи́сь | мочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мочи́тимуся, мочи́тимусь | мочи́тимемося, мочи́тимемось, мочи́тимемся |
| 2 особа | мочи́тимешся | мочи́тиметеся, мочи́тиметесь |
| 3 особа | мочи́тиметься | мочи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мочу́ся, мочу́сь | мо́чимося, мо́чимось, мо́чимся |
| 2 особа | мо́чишся | мо́читеся, мо́читесь |
| 3 особа | мо́читься | мо́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мо́чачись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мочи́вся, мочи́всь | мочи́лися, мочи́лись |
| жін. р. | мочи́лася, мочи́лась |
| сер. р. | мочи́лося, мочи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мочи́вшись |
