| муги́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (вайлувата, неотесана, груба людина) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | муги́р | мугирі́ |
| родовий | мугиря́ | мугирі́в |
| давальний | мугире́ві, мугирю́ | мугиря́м |
| знахідний | мугиря́ | мугирі́в |
| орудний | мугире́м | мугиря́ми |
| місцевий | на/у мугире́ві, мугирю́, мугирі́ | на/у мугиря́х |
| кличний | муги́рю | мугирі́ |
| [зневажл.] |