| мухаджи́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | мухаджи́р | мухаджи́ри |
| родовий | мухаджи́ра | мухаджи́рів |
| давальний | мухаджи́рові, мухаджи́ру | мухаджи́рам |
| знахідний | мухаджи́ра | мухаджи́рів |
| орудний | мухаджи́ром | мухаджи́рами |
| місцевий | на/у мухаджи́рові, мухаджи́рі | на/у мухаджи́рах |
| кличний | мухаджи́ре | мухаджи́ри |