| | |
| му́читися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | му́читися, му́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | му́чмося, му́чмось |
| 2 особа | му́чся | му́чтеся, му́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | му́читимуся, му́читимусь | му́читимемося, му́читимемось, му́читимемся |
| 2 особа | му́читимешся | му́читиметеся, му́читиметесь |
| 3 особа | му́читиметься | му́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | му́чуся, му́чусь | му́чимося, му́чимось, му́чимся |
| 2 особа | му́чишся | му́читеся, му́читесь |
| 3 особа | му́читься | му́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| му́чачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | му́чився, му́чивсь | му́чилися, му́чились |
| жін. р. | му́чилася, му́чилась |
| сер. р. | му́чилося, му́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| му́чившись |
