| наба́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | наба́тний | наба́тна | наба́тне | наба́тні |
| родовий | наба́тного | наба́тної | наба́тного | наба́тних |
| давальний | наба́тному | наба́тній | наба́тному | наба́тним |
| знахідний | наба́тний, наба́тного | наба́тну | наба́тне | наба́тні, наба́тних |
| орудний | наба́тним | наба́тною | наба́тним | наба́тними |
| місцевий | на/у наба́тному, наба́тнім | на/у наба́тній | на/у наба́тному, наба́тнім | на/у наба́тних |