| набешкетува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | набешкетува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набешкету́ймо | |
| 2 особа | набешкету́й | набешкету́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набешкету́ю | набешкету́ємо, набешкету́єм |
| 2 особа | набешкету́єш | набешкету́єте |
| 3 особа | набешкету́є | набешкету́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набешкетува́в | набешкетува́ли |
| жін.р. | набешкетува́ла | |
| сер.р. | набешкетува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набешкетува́вши | ||