| наби́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | наби́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наби́чмо | |
| 2 особа | наби́ч | наби́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наби́чу | наби́чимо, наби́чим |
| 2 особа | наби́чиш | наби́чите |
| 3 особа | наби́чить | наби́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наби́чив | наби́чили |
| жін.р. | наби́чила | |
| сер.р. | наби́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наби́чивши | ||