| набре́скнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | набре́скнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набре́скнімо, набре́скнім | |
| 2 особа | набре́скни | набре́скніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набре́скну | набре́скнемо, набре́скнем |
| 2 особа | набре́скнеш | набре́скнете |
| 3 особа | набре́скне | набре́скнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набре́скнув | набре́скнули |
| жін.р. | набре́скнула | |
| сер.р. | набре́скнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набре́скнувши | ||