| набундю́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | набундю́чуватися, набундю́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набундю́чуймося, набундю́чуймось | |
| 2 особа | набундю́чуйся, набундю́чуйсь | набундю́чуйтеся, набундю́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набундю́чуватимуся, набундю́чуватимусь | набундю́чуватимемося, набундю́чуватимемось, набундю́чуватимемся |
| 2 особа | набундю́чуватимешся | набундю́чуватиметеся, набундю́чуватиметесь |
| 3 особа | набундю́чуватиметься | набундю́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набундю́чуюся, набундю́чуюсь | набундю́чуємося, набундю́чуємось, набундю́чуємся |
| 2 особа | набундю́чуєшся | набундю́чуєтеся, набундю́чуєтесь |
| 3 особа | набундю́чується | набундю́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| набундю́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | набундю́чувався, набундю́чувавсь | набундю́чувалися, набундю́чувались |
| жін. р. | набундю́чувалася, набундю́чувалась | |
| сер. р. | набундю́чувалося, набундю́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| набундю́чувавшись | ||