набі́гти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | набі́гти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | набіжі́мо, набіжі́м | |
2 особа | набіжи́ | набіжі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | набіжу́ | набіжимо́, набіжи́м |
2 особа | набіжи́ш | набіжите́ |
3 особа | набіжи́ть | набіжа́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | набі́г | набі́гли |
жін.р. | набі́гла | |
сер.р. | набі́гло | |
Активний дієприкметник | ||
набі́глий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
набі́гши |