| набіли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | набіли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набілі́мо, набілі́м | |
| 2 особа | набіли́ | набілі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | набілю́ | набі́лимо, набі́лим |
| 2 особа | набі́лиш | набі́лите |
| 3 особа | набі́лить | набі́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | набіли́в | набіли́ли |
| жін.р. | набіли́ла | |
| сер.р. | набіли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| набі́лений | ||
| Безособова форма | ||
| набі́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| набіли́вши | ||