| надорбі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | надорбі́тний | надорбі́тна | надорбі́тне | надорбі́тні |
| родовий | надорбі́тного | надорбі́тної | надорбі́тного | надорбі́тних |
| давальний | надорбі́тному | надорбі́тній | надорбі́тному | надорбі́тним |
| знахідний | надорбі́тний | надорбі́тну | надорбі́тне | надорбі́тні |
| орудний | надорбі́тним | надорбі́тною | надорбі́тним | надорбі́тними |
| місцевий | на/у надорбі́тному, надорбі́тнім | на/у надорбі́тній | на/у надорбі́тному, надорбі́тнім | на/у надорбі́тних |