| | |
| настеля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настеля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настеля́ймо |
| 2 особа | настеля́й | настеля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настеля́тиму | настеля́тимемо, настеля́тимем |
| 2 особа | настеля́тимеш | настеля́тимете |
| 3 особа | настеля́тиме | настеля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настеля́ю | настеля́ємо, настеля́єм |
| 2 особа | настеля́єш | настеля́єте |
| 3 особа | настеля́є | настеля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| настеля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | настеля́в | настеля́ли |
| жін. р. | настеля́ла |
| сер. р. | настеля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| настеля́вши |
