насти́рювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | насти́рювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | насти́рюймо | |
2 особа | насти́рюй | насти́рюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | насти́рюватиму | насти́рюватимемо, насти́рюватимем |
2 особа | насти́рюватимеш | насти́рюватимете |
3 особа | насти́рюватиме | насти́рюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | насти́рюю | насти́рюємо, насти́рюєм |
2 особа | насти́рюєш | насти́рюєте |
3 особа | насти́рює | насти́рюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
насти́рюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | насти́рював | насти́рювали |
жін. р. | насти́рювала | |
сер. р. | насти́рювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
насти́рювавши |