| насторо́читися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | насторо́читися, насторо́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | насторо́чмося, насторо́чмось | |
| 2 особа | насторо́чся | насторо́чтеся, насторо́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | насторо́чуся, насторо́чусь | насторо́чимося, насторо́чимось, насторо́чимся |
| 2 особа | насторо́чишся | насторо́читеся, насторо́читесь |
| 3 особа | насторо́читься | насторо́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | насторо́чився, насторо́чивсь | насторо́чилися, насторо́чились |
| жін.р. | насторо́чилася, насторо́чилась | |
| сер.р. | насторо́чилося, насторо́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| насторо́чившись | ||