настоя́тися – дієслово доконаного виду | ||
(довго постояти) | ||
Інфінітив | настоя́тися, настоя́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | насті́ймося, насті́ймось | |
2 особа | насті́йся, насті́йсь | насті́йтеся, насті́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | настою́ся, настою́сь | настоїмо́ся, настоїмо́сь, настої́мся |
2 особа | настої́шся | настоїте́ся, настоїте́сь |
3 особа | настої́ться | настоя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | настоя́вся, настоя́всь | настоя́лися, настоя́лись |
жін.р. | настоя́лася, настоя́лась | |
сер.р. | настоя́лося, настоя́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
настоя́вшись |