настро́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | настро́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | настро́чуймо | |
2 особа | настро́чуй | настро́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | настро́чуватиму | настро́чуватимемо, настро́чуватимем |
2 особа | настро́чуватимеш | настро́чуватимете |
3 особа | настро́чуватиме | настро́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | настро́чую | настро́чуємо, настро́чуєм |
2 особа | настро́чуєш | настро́чуєте |
3 особа | настро́чує | настро́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
настро́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | настро́чував | настро́чували |
жін. р. | настро́чувала | |
сер. р. | настро́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
настро́чувавши |