насу́нений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | насу́нений | насу́нена | насу́нене | насу́нені |
родовий | насу́неного | насу́неної | насу́неного | насу́нених |
давальний | насу́неному | насу́неній | насу́неному | насу́неним |
знахідний | насу́нений | насу́нену | насу́нене | насу́нені |
орудний | насу́неним | насу́неною | насу́неним | насу́неними |
місцевий | на/у насу́неному, насу́ненім | на/у насу́неній | на/у насу́неному, насу́ненім | на/у насу́нених |
[розм.] |