| насу́питися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | насу́питися, насу́питись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | насу́пмося, насу́пмось | |
| 2 особа | насу́пся | насу́птеся, насу́птесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | насу́плюся, насу́плюсь | насу́пимося, насу́пимось, насу́пимся |
| 2 особа | насу́пишся | насу́питеся, насу́питесь |
| 3 особа | насу́питься | насу́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | насу́пився, насу́пивсь | насу́пилися, насу́пились |
| жін.р. | насу́пилася, насу́пилась | |
| сер.р. | насу́пилося, насу́пилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| насу́пившись | ||