насу́рмлений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | насу́рмлений | насу́рмлена | насу́рмлене | насу́рмлені |
родовий | насу́рмленого | насу́рмленої | насу́рмленого | насу́рмлених |
давальний | насу́рмленому | насу́рмленій | насу́рмленому | насу́рмленим |
знахідний | насу́рмлений, насу́рмленого | насу́рмлену | насу́рмлене | насу́рмлені, насу́рмлених |
орудний | насу́рмленим | насу́рмленою | насу́рмленим | насу́рмленими |
місцевий | на/у насу́рмленому, насу́рмленім | на/у насу́рмленій | на/у насу́рмленому, насу́рмленім | на/у насу́рмлених |
[розм.] |